МИКОЛА БАБАК ЄВГЕН МАТВЄЄВ

© 2016 Copyright | BM BABAK-MATVEEV | All Rights Reserved

TELLURIS. МАНІФЕСТ



Автори Микола Бабак, Євген Матвєєв




Дуалістичний філософський світогляд



Мистецький простір Telluris неможливо охарактеризувати будь-якими сталими категоріями світосприйняття. Цей етичний, естетичний і культурний простір ми моделюємо з урахуванням складного світового конфлікту між глобалізацією і прагненням народів до збереження, затвердження і розвинення своєї національної ідентичності. Telluris складається з десятків самодостатніх арт-проектів. Майже всі проекти мають відкриту архітектуру і можуть бути доповнені за потребою окремими творами або серіями. Наш творчий простір не має заздалегідь окреслених кордонів і включає безліч видів і жанрів сучасного мистецтва та їх комбінацій. Відчуження арт-тандему Бабак-Матвєєв від фонового художнього простору відбувається спрямовано і цілком свідомо, провокується в першу чергу нами самими. Застосовуючи своєрідні психологічні абстинентні конструкції, ми почали створювати свій каркас сучасного візуального мистецтва, котрий в певному сенсі навмисно відокремлений від швидкоплинної художньої моди. Незважаючи на це, арт-тандем Бабак-Матвєєв наповнює свої твори актуальною, з ознакою сюрреалізму мистецькою пластикою та філософським божевіллям. Ми впроваджуємо наше егоїстичне сприйняття художнього медіального простору як засіб сугестивної взаємодії з поціновувачами мистецтва та професійним середовищем.



Від трендів фрагментарності та ризомності

як основних метафор сучасної культури –

до створення тренда «нової цілісності»



Ризома (фр. rhizome «кореневище») – одне з ключових понять філософії постструктуралізму та постмодернізму, введене Ж. Дельозом і Ф. Гваттарі. Ризома повинна протистояти незмінним лінійним структурам (як буття, так і мислення), які, на думку філософів, є типовими для класичної європейської культури.


Наочним прикладом для неї виступає заплутана коренева система рослини. За Ж.Дельозом і Ф.Гваттарі, у ризоми не можна виділити ані початку, ані кінця, ані центру, ані центрувального принципу («генетичної осі»), ані єдиного коду. Вчені називають такі основні властивості ризоми: (1) зв'язок, (2) гетерогенність (різнорідність, наявність неоднакових частин у структурі, в складі чого-небудь), (3) множинність, (4) незначущий розрив, (5) картографія, (6) декалькоманія.


На нашу думку, ризома здатна породжувати несистемні й несподівані відмінності, які неможливо протиставити за наявністю або відсутністю певної ознаки. Ризома включає в себе лінії розчленовування, «порівняльні швидкості» руху за якими складають її організацію. Зв'язки ліній ризоми утворюють так зване «плато» – тимчасову зону стійкості в її постійно пульсуючій конфігурації. Однак ми принципово протиставляємо ці зони бінарним векторам розвитку, типовим для «деревовидних структур». При цьому номадологія (від номад: кочівник, проект (концепція) нового бачення світу, запропонований Ж.Дельозом і Ф.Гваттарі*; характеризується відмовою від ідеї жорсткої структури), ставить проблему взаємодії лінійних («деревовидних») і нелінійних («ризоморфних») середовищ. Ці середовища володіють іманентним («який перебуває всередині», філософська категорія, що означає невід'ємність, внутрішній зв'язок на противагу зовнішньому)**, креативним потенціалом самоорганізації і можуть бути названі синергетичними.



*     Вікіпедія

**    Там само



© 2016 Copyright | BM BABAK-MATVEEV | All Rights Reserved